Вихрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

     Український народ дуже талановитий. Чого тільки не вміють люди робити: вишивати і шити, плести різні вироби, вирізати і випилювати, тесати і кувати... Та хіба все перерахуєш? І своїх дітей народ привчає до роботи змалку, бо праця — усьому голова, і як без роботи? Без діла день роком стає! От і не гають часу люди, а вчаться щось цікаве робити, а як зроблять, то кортить і людям показати, хороше слово про свою роботу почути та розкрити красу, яка визирає з вишивки чи плетива, з чудового виробу. І світліє душа від краси рукотворної, і дивується серце, що все це створене руками, любов’ю людини! Такі вироби хочеться показати, бо це і є те диво, в якому зосереджена краса, вміння, любов, фантазія...

Саме з метою самовдосконалення школярів, розвитку в них уяви, фантазії, спонукання до творчого пошуку діє в нашій школі багате розмаїття гуртків, але  один заслуговує, напевно, на особливу увагу. Це гурток  художньої обробки деревини, яким керує справжній майстер, - Андрій Віталійович Вус, руки якого творять диво.

П'ятнадцять школярів залюбки навчаються цьому ремеслу і вже мають певні напрацювання. Озброївшись лобзиками, з яким натхненням працюють юні гуртківці над своїми виробами!

 Саме так і сам Андрій Віталійович ще школярем знайшов душевну втіху і радість в улюбленій справі, має чималий доробок різних виробів з дерева, а також купу нагород і подяк за участь у багатьох змаганнях, займав призові місця в олімпіадах з декоративно - прикладного мистецтва. Своє захоплення не полишив і після закінчення школи. Вдома, в вільний час, розвиває свою майстерність, а нещодавно навчає цьому умінню дітей.

Праця закликає дітей до творчості, до краси, до роботи, яка приносить щастя, задоволення, розкриває перед дітьми широкі можливості для польоту фантазії. Такі свята створюють особливу атмосферу, бо діти дуже готуються до них: вони продовж багатьох днів, вечорів трудяться над своїм виробом, вкладають у нього все вміння, старання. Ці години творчої праці не пройдуть даремно, бо привчать їх до роботи, до творчості, подарують радість спілкування з батьками залишаться в серці теплим і світлим промінцем, який вони пережили у щасливі години. Оте саме хобі, яке буде притягати і заставляти робити цікаву роботу. А якщо в людини є цікаве щось у житті, їй цікавіше жити, життя наповнюється змістом, людина вчиться, вдосконалює свою майстерність, творить красу і отримує від цього велике задоволення. Бо ж у кожної дитини є той вогник в душі, який треба своєчасно помітити і засвітити, щоб він потім освітив шлях у житті.