Головна | Реєстрація | Вхід | RSSП`ятниця, 29.03.2024, 08:38

Вихрівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Меню сайту
Оцініть сайт
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 148
Наше опитування
Який шкільний предмет для Вас найцікавіший?
Всього відповідей: 166
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
ПОГОДА
Вихрівка 
Статистика
КУРС ВАЛЮТ
Форма входу
НОВИНИ ОСВІТИ

ОСТАННІ НОВИНИ
НОВИНИ СПОРТУ
Головна » 2011 » Березень » 28 » Невіртуальна подорож до перлини Європи
22:00
Невіртуальна подорож до перлини Європи

 

 

 

Кожен з нас чув про Львів, але повірте, його варто побачити. Львів скаже набагато більше сам про себе, ніж про нього  написано. Це місто-музей під відкритим небом,
де кожна вуличка є живою легендою, що прикрашає сучасність.
Час тут пливе неспішно. Це місто зберегло колишню благородність і гідно несе пам’ять про минулі століття – пам’ять цілком реальну.

     Але про все спочатку. Канікули учнів Вихрівської школи нічим би не відрізнялись від канікул учнів  інших шкіл, якби не поїздка до  старовинного, мальовничого міста, духовної
 столиці України, найважливішого політичного, економічного, культурного, наукового осередку західного регіону України.

   Отож, п’ять годин у мікроавтобусі і ми у Львові. Наша екскурсія почалася із музею під відкритим небом - "Личаківського  цвинтара", заснування якого датується 1786 роком. Тут знайшли свій вічний спокій багато видатних діячів української і польської культури, науки та політики(Іван Франко, Соломія Крушельницька, Володимир Івасюк, Маркіян Шашкевич). Цвинтар розташований на площі понад 42 гектари. Тут знаходиться більше як 300 тис. поховань, на 86 полях споруджено понад 2 тис. оригінальних гробівців, біля 500 фігур та барельєфів встановлено на різних могилах.

На цвинтарі – надгробки  роботи відомих  українських,  польських, австрійських, німецьких скульпторів. Окремі ділянки цвинтаря займають поховання Січових Стрільців та 
«Пантеон польських військових поховань».

       Наступна зупинка – музей зброї «Арсенал». Він був відкритий у 1981 році. Експозиція побудована за видом, місцем та часом виготовлення зброї, у ній представлені зразки холодної та вогнепальної зброї XIII-XVIII століть, колекція посуду із зображенням зброї та колекція 
військових орденів. Музейні експонати представляють понад 30 країн світу.

     Ми знову в автобусі.  Вузенькими середньовічними вуличками прямуємо до  головної ознаки Львова – Замкової    гори, яку видно здалеку. Високий Замок, що стояв тут протягом XIV—XVIII cтоліть, дав назву цій горі. Саме з нього почалося місто Львів. До нашого часу дійшли тільки рештки стін князівської фортеці.
Піднімаючись
  стрімкими східцями вгору, мимоволі спадають на думку слова сучасного львівського поета:

Це місто –
привид, це оселя вітру,

Що вештається серед кам'яниць...

Гніздо предвічних галасливих птиць

І сірий колір на чиюсь палітру...

Та навіть цей безжальний вітер, на висоті понад 400 м над рівнем моря,не зміг перешкодити захоплено помилуватись чудовою панорамою міста з його старовинними кварталами і новобудовами, куполами церков і шпилями костелів.

      Спускаємось з гори і знову мандруємо львівською бруківкою. На цей раз ми зупинились біля музею-аптеки з дивною назвою «Під чорним орлом». Аптека була заснована у 1735 році військовим фармацевтом магістром Наторпом. У ті часи кожна аптека мала свій символ, що вивішувався перед входом до аптеки, а також для своїх потреб готувала екстракти, настойки, еліксири, мазі та лікувальні вина, в тому числі і знамените "Залізне вино".

 У 1966 році на базі старовинної аптеки створено музей історії фармації. Після ремонтно-реставраційних робіт експозиція музею  нараховує 16 експозиційних залів загальною площею 700 кв.м. Великий інтерес викликає алхімічна лабораторія, яка відтворена за старовинними картинами і гравюрами. Спускаючись по сходах, потрапляємо у старі аптечні підвали, де відновлено інтерєри початку 18 ст. Тут ми бачимо великі деревяні бочки та бутлі для зберігання лікувальних медичних вин. З аптечних підвалів дубовими сходами піднімаємось у внутрішній дворик - це  єдиний  обєкт  у Львові, де вдалося реставраційними засобами відтворити вигляд жилого будинку заможного міщанина 16-17 ст.

           І знову ми в історичному серці міста. Це площа Ринок – центральна площа у Львові. Тут  переплелися здобутки східної, західної культур та українського народного мистецтва, художній ансамбль, який свідчить 
 про високу шляхетну душу народу, вибагливість його смаків та звичаїв. Неповторність будинків
  гармонує з
розмаїттям культурних традицій, стилів різних епох від
XIII до XX століття - ренесансом, романським, готикою, бароко, рококо, , класицизмом. Та це – окрема історія.

       Коли гуляєш по Львову  і знаєш, що «все інше – просто їжа, а шоколад – це шоколад», ноги самі приведуть тебе до Львівської майстерні шоколаду. Перед самим входом мимоволі зупиняєшся і широко відкриваєш очі. Саме   так, адже прямо перед тобою за великою скляною вітриною майстриня власноруч виготовляє цукерки, перед нею – величезні серця з чорного, білого і молочного шоколаду, а за нею у великій посудині, схожій на водяний млин, переливається густий-прегустий шоколад. Зайшовши 
всередину тебе огортає теплий і п’янкий
 шоколадно-кавовий запах. Піднявшись на другий поверх, потрапляєш у справжню шоколадну країну. Тут  все шоколадне:  картини різної тематики,  зайці і ведмеді, курчата і єноти, будинки і
туфлі на високих підборах, вояки і автомобілі.
Так і хочеться залишитись тут якнайдовше.

Але час не зупинити. Ще раз кидаєш  прощальний погляд  на майстерню шоколаду, площу Ринок, будинок ратуші, величні кам’яниці, не схожі одна на одну, і розумієш, що Львів справді створений для поетів, художників, музикантів, для щирих шанувальників найпрекраснішого, бо він сам прекрасний – як пісня, як легенда.

      Будучи в такому чудовому місці, переповнює почуття вдячності: дітям – за їх уважність, дисциплінованість, 
 допитливість; їх батькам – за довіру і фінансову підтримку; екскурсоводам – за цікаві, захоплюючі розповіді, В’ячеславу
 Михайловичу Долині(шофер) – за
комфорт і терпіння. А ще хочеться подякувати Валентині Тадеушівні  Сікорі (менеджер туристичної фірми) за її порядність, щирість, людяність. Працюючи з нею не перший рік, із впевненістю можна сказати, що не кожен працівник туристичної фірми підніметься о 4 ранку, щоб провести 
екскурсійну групу, або й взагалі їх супроводжувати, як не особисто, то по телефону протягом всієї поїздки.

      Ну, а організаторами поїздки стали вчителі
 Музичинська Оксана Олегівна, Вознюк Валентина Володимирівна та Загородня Людмила Болеславівна.

ФОТОРЕПОРТАЖ ТУТ

Переглядів: 918 | Додав: АОП | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Конвертер одиниць
КАЛЬКУЛЯТОР
Календар
«  Березень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
КАЛЕНДАР
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Цей день у світі
Архів записів
Друзі сайту
Офіційний сайт Дунаєвецької школи №4 [Довідник] для вчителів Відголос.com | Найсвіжіші новини України і cвіту Все про футбол - Український інформаційний портал Звір - Білий український каталог сайтів, безкоштовна розкрутка сайтів, реєстрація в каталозі Каталог Ресурсов Интернет Graffiti Decorations(R) Studio (TM) Site Promoter каталог сайтів Каталог сайтов. Зарегистрировать сайт бесплатно в каталог сайтов Сайт цікавої інформації Goon Каталог сайтов Топ100- Школы Державна бібліотека України для юнацтва
Корисні посилання

Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz