Гурток поетичної творчості

"Паросток"

Керівник гуртка: Вчитель української мови та літератури Ісакова Людмила Йосипівна

Мета гуртка:

Виховання гармонічної творчої особистості, що здатна відчути красу художнього слова і відобразити неповторний внутрішній світ у літературній діяльності.

З-поміж форм роботи керівника і гуртківців переважають:

• ознайомлення з творчістю українських письменників, зокрема подільських (М.Федунець, Б.Грищук, М.Марега, І.Іов та ін.); 
• презентація новинок поезії; 
• оволодіння технікою віршування у різних жанрах (пейзажна лірика, громадянська, філосовська тощо); 
• сприяння баченню навколишнього світу у різномаїтті словесних барв і відтінків.

Традиційними стали проведення читацьких конкурсів, Шивченківських читань, колективні слухання та обговорення власних проб пера, участь у шкільних та районних конкурсах знавців рідної мови.

Як підсумокроботи гуртка "Паросток" готується до випуску збірка поетичних творів гуртківців:

Моя матуся

Моя матуся найрідніша,

Та найдобріша і наймиліша.

Вона пробачить мені знову,

Навіть за погане слово,

Вона подивиться і скаже:

- Я пробачила тобі,

Моя рідненька доня Даша!

Ти найдобріша і миліша,

Стежинка ти для мене у серці добра,

Ніколи не забудеш, хто я,

А я для тебе— донечка твоя!

***

Ми тебе вітаємо.

І гараздів усіх бажаємо.

Головне, щоб ти здоров’я мала,

Ми вітаємо тебе, наша рідненька мамо!

***

Жовті очі, білі вії,-

У садку моїм цвітуть.

Ці цариці—мої квіти,

Їх ромашками зовуть.

***

Новий рік!

Новий рік!

Завітав до школи,

І, напевне, у цей час,

Дітвора вже в колі!

В колі весело у нас,

Ми танки ведемо,

І, напевне у цей час

Дід Мороз зайде до нас.

Подарунки рознесе

По всім світі, по всій школі,

І ми будемо радіти,

У дружньому колі!

***

Яскраво зіроньки сіяють,

У небо я дивлюсь.

А місяць світить так яскраво,

І я дивлюсь не надивлюсь!

Україна моя солов’їна,

Річка, стежка й маленьке село,

Там і пісня моя одна—єдина,

Там і мати з барвистим рушником!

***

Сонце, поле, річка, гай!

Це усе – мій рідний край.

Тут живуть мої батьки,

І бабусі, і діди,

Тут цвітуть в саду квітки—

Все це рідне назавжди!

***

Вітер віє—повіває,

В колі дітвора гуляє.

Вітер кличе у танок,

А ми підем на урок!

Мамо

Мамо рідна, мила, щира,

Ти у мене є єдина.

Тебе дуже я люблю,

Все для тебе я зроблю.

Наша дружба найсильніша

Ти у мене -найніжніша.

Саніцька Дар'я

ЛІЛЕЇ

Лілеє біла - ти краса,

Ти - сонце ясне, незрадливе,

Ти - місяць світлий в небесах,

Милуюсь я на тебе.

Лілеє, ти - любов,

Ти чиста, як блакитна кров.

За що мені Україну любити?

За що мені Україну любити?

-За садок, що цвіте біля хати,

-За слово найпершеє-мати,

-За вітер, що віє тихенько,

-За пташку, що співає раненько.

За що мені Україну любити?

-За сонце, що сходить за хмарами,

-За дощ, що окутує чарами,

-За яснеє небо, що сяє для нас,

-За рідную школу, за дев'ятий клас.

За що мені Україну любити?

-За хліба, що дозрівають на землі,

-За пісні, що співаються в селі,

-За моря, що радість приносять,

-За сади, що щедро плодоносять.

За що ж мені Україну любити?

Всім серцем зрозуміла я:

-За лагідні руки матусі,

-За долю, яку вона мені дала.

Україно

Україно, мила нене,

Рідна Батьківщино,

Зберегла ти незалежність

У давню годину,

А сьогодні українці

Тебе забувають

Твоє слово,твою пісню

Знову зневажають.

Осінь

Облітають вже листочки,

Всіх дерев сини і дочки.

Осінь видала указ,

Щоб жовтіли й впали враз.

Осінь, золота пора

В золоті уся земля.

Там, де вона появилась,

Золотом усе покрилось.

Раптом осінь наступила

Всі листочки погубила,

А прийшла зима ясна,

Молодців умить знайшла,

Білу ковдру взяла враз

І накрила в цей же час.

Мій край

Блакитні фіалки

в полі розквітають,

Милі соловейки

в гаю всі співають,

І усе навколо

мені таке миле,

Тому, що усе це-

край мій, Батьківщина!

ВОСЬМЕ БЕРЕЗНЯ

Восьме березня настало,

Сонце радо засіяло,

Бо в жінок сьогодні свято,

Подарунків в них багато.

Ось матуся вже прийшла,

Подарунок принесла.

Це, напевне, їй мій тато

Подарунків шле багато.

Заяць Уляна