 24 березня за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ)
по всьому світу відзначають День боротьби з туберкульозом.
Історія
цієї пам'ятної дати бере початок у 1993 році, коли рішенням Всесвітньої
організації охорони здоров'я туберкульоз був визнаний глобальною
надзвичайною ситуацією, а день відкриття німецьким лікарем і
бактеріологом Робертом Кохом збудника туберкульозу (24 березня 1882
року) проголошений Всесвітнім днем боротьби з туберкульозом.
В
Україні епідемію туберкульозу оголошено з 1995 року. Захворюваність на
туберкульоз та смертність від нього в нашій країні у 8-10 разів
перевищують відповідні показники більшості держав Європейського союзу й
залишаються на рівні, що визначає його як епідемію. За роки епідемії
показник захворюваності на туберкульоз збільшився в 1,7 рази, смертності
– в 1,5 рази. Кількість хворих на туберкульоз складає близько 1,4 %
населення України. Туберкульоз - це медико-соціальна та політична
проблема, тому для її вирішення необхідно консолідувати зусилля усіх сил
нашого суспільства.
Метою Всесвітнього дня є поінформовати про
глобальну епідемію туберкульозу якомога більше людей і дати усім
зрозуміти, що чинити опір цій хворобі можливо і потрібно.
Щороку в
світі реєструють близько 370 тис хворих на туберкульоз, майже 80% з
яких припадає на країни Східної та Центрально-Східної Європи. Кожні 4
секунди жителі Землі захворюють на туберкульоз, а кожні 10 секунд від
цієї хвороби помирає одна людина. Щороку туберкульоз забирає життя в 2
млн людей.
Туберкульоз – інфекційне захворювання людини, тварин, риб, яке викликається бактерією туберкульозу (паличкою Коха).
Джерело
інфекції – хвора людина (на відкриту бактеріальну форму туберкульозу),
55 видів тварин, 25 видів птахів, а також заражені продукти тваринного і
рослинного походження, грунт, органічні і неорганічні речовини, в яких
живе, розмножується та зберігається збудник туберкульозу. Туберкульозна
паличка вражає всі органи і системи людського організму.
Шляхи
передачі. Найчастіше зараження туберкульозом відбувається
повітряно-крапельним, повітряно-пиловим, рідше харчовим,
контактно-побутовим шляхом. Бактерії туберкульозу можуть виділятися під
час кашлю з мокротинням, слиною, а також під час співу, розмови.
Зараження може відбуватися під час безпосереднього контакту з хворим
(під час поцілунків) і опосередковано (через забруднені предмети вжитку –
книги, рушники, посуд, продукти, особливо молочні). За добу хворий з
легеневою формою туберкульозу виділяє 15-20 млн. бактерій туберкульозу.
Одна хвора людина може інфікувати за рік 10-15 осіб.
Збудник
туберкульозу дуже стійкий до впливу навколишнього середовища: у грунті
зберігається до 1-2 років, у вуличному пилу – до 10 діб, річковій воді –
до 5 міс., в умовах кімнатної температури (темному місці) залишається
життєздатним протягом 4 міс., при розсіяному світлі – до 1,5 міс.
Ультрафіолетове проміння вбиває його через 2-3 хв., кип’ятіння –
протягом декількох хвилин.
ОСНОВНІ СИМПТОМИ ЗАХВОРЮВАННЯ:
постійна слабкість, підвищена температура тіла безпричинна втрата ваги,
погіршення апетиту, підвищена пітливість, особливо вночі, утруднене
дихання, біль у грудях, кашель понад 2 тижні, кровохаркання (наявність
крові у мокротинні, що виділяється при кашлі).
|
![[Довідник] для вчителів](http://www.berezdiv.at.ua/teachers.jpg)
